Суботів

												
Em  C      Em      C
 Стоїть   в селі Суботові
Em     C    Em     C
 На горі   високій
D               G
 Домовина України —
 B        Em
 Широка, глибока.
Em                C
 Ото церков Богданова.
Em               C
 Там-то він молився,
D               G
 Щоб москаль добром і лихом 
 B     Em
 З козаком ділився.

 Em
Мир душі твоїй, Богдане!
 Bm
Не так воно стало;
 C 
Москалики, що заздріли,
 G    
То все очухрали.
 Am   
Могили вже розривають
 Em
Та грошей шукають, 
 B 
Льохи твої розкопують
 B 
Та тебе ж і лають,
 C
Що й за труди не находять!
 G     
Отак-то, Богдане!
 D 
Занапастив єси вбогу
 G 
Сироту Украйну!
 B 
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!
На тій Україні!

Em              C
 Отаке-то, Зіновію,
Em            C
 Олексіїв друже!
D                 G
 Ти все оддав приятелям,
 B        Em ...
 А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все-то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам… 

Може, й справді!
Нехай так і буде! 
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі     
Невольничі діти!
 B 
І помоляться на волі 
Невольничі діти…
 Em
І помоляться!