Нічого не заважає

												
G#min
Сімдесята ніч тої осені
D#
Вбила всі мої серцеві принципи,
E
Підняла з землі ноги втомлені
C#min
І до неї, до неї магнітами.
G#min
А її любов - то вона й вона,
D#
Дві венери з рожевими мітками
E
І зав'язані, як одна й одна
C#min
Тіла теплого нитками, нитками.

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.

Bm A
Плюс не віре, мінус,
G Em Bm
Протилежність не закон,
 A G Em Bm
Де рожеві діви лижуть цукор заборон
 A G Em Bm
Заливає стіни диким медом і вином,
 A G Em Bm
Де рожеві діви лижуть цукор.
G#min
Сімдесятий лист тої повісті
D#
Білим, білим лишився, незайманим,
E C#min
Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.

Припев.